Красиво жить не запретишь, або На хуя казє баян (п’єса – трагедія з елементами реалізму).
Дійові
особи.
Пан Цигейко,
президент клубу в якого нема грошей та
стадіону. Статний дядько у красивому
піджаку, багатих окулярах та джипі. За
сумісництвом - почесний віце- пана Жмоткіса.
Пан
Жмоткіс, головний функціонер, власник
вітчизняних обленерго та унітазів, депутат,
патріот “етой страни”.
Картошкін
Григор Євгенович, голова області, живе та
працює у великому будинку із ввічливими
секретарками. Любе Запорізький Дуб та
китайців. Із цікавістю висаджує дерева,
озимі та прочу зелену живність. Ходячий
цитатник Конфуція, Хунвєйбина та інших
підстаркуватих китайців.Вболіває за “Кайрат”
(Алма – Ата).
Китайці,
шановні гості, які хочуть класти інвестиції
та висиджувать прибуток. Їх до хуя. Участі у
п’єсі практично не беруть.
Ляпок
Фелікс Едмундович, місцевий можновладець,
колишній мент із відбитком гарячого серця
та холодного розуму на обличчі. Працює по “буднях”,
по вихідних ловить рибу та робе зарядку.
Головний футболіст області.
Віктор
Олєгович, тренер-альтруїст, працює у
Цигейка без контракта. Гравців не пиздить,
тільки корме. Кожен день старається
додзвонитись до Цигейка з чергових
міжсезонних зборів.
Портрет
Кучума, хфотка у рамці на столі Цигейка, з
якою він періодично розмовляє та радиться.
Єгор
Пістолєтов, хлопець з мікрохфоном,
присутній у п’єсі виключно у вигляді ефіру.
Єгор
Лєтов, митець, співак з гурту “Гражданская
оборона”, який Цигейко слухає в джипі.
Інші:
вахтери, менти, фанати, прості перехожі та
бомжі, які з цікавістю дивляться на те, що
коїться, але на ситуацію не впливають.
Примітка:
перелік дійових осіб може доповнюватись по
ходу дійства. Всілякі співпадання та інші
прояви аналогії є ні чим іншим як наслідком
нездорового глузду та із всією
суворістю депортуються автором та дійовими
особами нах.....
Дія
перша.
На
сцені темно. Десь з-за куліс лунає “Гей,
наливайте повнії чари...”.
Виходить
Цигейко у кальсонах та капцях на босу ногу.
У руці тримає палаючу свічку. Юпітер
світить йому в обличчя, від чого окуляри
відблискують, засліплюючи очі глядачам.
Цигейко
(пошепки).
Во, бля... Шо це було? Чи я спав, чи ні???.... (поступово
прокидаючись, переходить на російську мову).
Снился
мне дивный сон… Банкет, бабы…. Праздновали
что-то. Кааакие-то медали. Бля, приснится же….
Лунає
гімн Радянського Союзу - це в
Цигейка дзвонить мобільний.
Цигейко.
Алё!
Виктор Олегович, шо такое?… Какое, на хуй?….
Три часа ночи…. Выиграли? Молодцы, так и
передайте ребятам, мы тааак рады! Шо
отключили? Мобильный? За неуплату?… Сколько
говорил Вам, не хуй звонить в Доминиканскую
республику за счет клуба… сами
разъёбуйтесь.
Відмикає
мобільного, пиздує спати. Вночі йому
сниться, що “Металошукач” у
передостанньому турі забезпечує золоті
медалі, легко долаючі опір знекровленого
відпливом гравців “Шахтаря”.
Дія
друга.
Джип “Міцубіші”
підрулює до центрального заїзду в клуб на
“12 Квітня”. Відмикаються автоматичні
ворота. З відкритого вікна авто лунає
нетлінний твір “Гражданської оборони” “ааааа,
пашливывсенааахуй…».
Цигейко
входить до свого кабінету,
вмикає радіо. Там Єгор Пістолєтов
розповідає останні новини спорту.
Цигейко.
Заебали,
журналюги, писаки…. Нет шоб о хорошем, так и
норовят укусить, пидарасы... Что там у нас сегодня,
пятница? Так, а по пятницам я делаю только
хорошие дела. (набирає
якийсь телефон).
Тааварищ
градоначальник, здрасьте! Я хотел спросить,
когда наши дортмундские друзья приступят к
разборке стадиона.
Ляпок
(на тому кінці дроту). Здррравия желаю.
Ты ж им вчера такую сауну запарил, шо они до
сих пор своих не узнают!
Цигейко.
Да уж, суки, все диваны переламали, где
теперь мои хлопцы после спаррингов будут
силы восстанавливать, гы-гы… Так все таки?
Когда?…
Ляпок.
Чего ты ко мне привязался? Ты просил, чтоб мы
его в собственность взяли? Просил… Теперь
отъебись, пожалуйста… Мне тут вчера один
бизнесмен предложил бизнес-план по
организации базара, то есть рынка. Угадай с
трех раз, где?
Цигейко
(починає хнюпати носом). Таааварищ
граданачальник…. таааварищ…
Ляпок
(роздратовано). Жмоткис тебе таааварищ…
Ты знаешь что такое рыночная экономика: где
больше рентабельность, тем интереснее. Так
шо, или гони рентабельность, или отъебись!
Цигейко.
Так где ж мне её взять – эту рентабельность??
Ляпок.
Не знаю. Подумай хорошо. Я человек дела,
поэтому предпочитаю работать с серьезными,
ответственными людьми. Продай кого-нибудь.
Цигейко.
Да кого ж я продам, у меня один «сэкондхэнд»…
Разве что Ару? А что, Жмоткис за него хорошие
бабки когда-то предлагал. Я Вас понял!! Ждите
звонка! Целую, тьфу ты, до свиданья!…
Цигейко
ще раз накручує телефона.
На
тому кінці.
Приймальня Картошкіна. Слухаю Вас.
Цигейко.
Ээээ… Девушка, это Цигейко, соедините меня
с главным.
На
тому кінці.
Зараз, почекайте хвилинку.
Картошкін.
Да,
слушаю Вас.
Цигейко.
Здраствуйте, таааварищ председатель.
Извините, что к Вам обращаюсь. Вот уже
двадцать лет, как я…
Картошкін.
Товарищ Цигейко, здравствуй, дорогой...
Давай скорее высказывайся,
а то у меня тут в приемной четыре китайских
делегации ждут.
Цигейко.
Я хотел только спросить, когда там наши
дортмундские друзья начнут стадион
разбирать?
Картошкін.
А мне откуда знать. Спроси у
градоначальника, это его парафия. И потом,
почему дортмундские? Ты знаешь, какое у нас
нынче стратегическое направление? На
восток надо смотреть…
Цигейко
(здивовано). Это в смысле, северо-западная
Монголия?
Картошкін.
Темнота
ты. Вот недавно наша делегация, побывавшая в
Шанхае, подписала ряд двухсторонних
договоров, которые свидетельствуют о
заинтересованности наших партнеров…..
Цигейко
кладе трубку на стіл, слухалкою донизу. Так
триває хвилин п’ять. Потім підіймає...
Картошкін.
…
таким образом нам удалось привлечь
инвестиций на три с половиной миллиона
долларов. Понял?
Цигейко.
Та шо ж тут непонятного. Еще Брежнев сказал,
что «экономика должна быть экономной».
Картошкін.
Да-да, вот именно... Этот
твой геморрой сколько стоит?
Цигейко.
Ну где-то миллионов десять-одиннадцать…
долларов…
Картошкін.
Ты
что, совсем охуел???! Да я на эти деньги могу
две копии верхнехортицкого Дуба захуярить
в натуральную величину со всеми
прибамбасами. Надо о культуре думать, об
истории. Вот приедут к нам зарубежные гости,
китайцы, там, или диаспора какая-нибудь. Шо я
их на футбол поведу? У нас сейчас главный
вопрос -это вовремя собрать озимые и
получить в ведение контрольный пакет акций
облэнерго. Ведь нынешняя ситуация,
связанная с падением цен на металлы на
Лондонской бирже…
Цигейко
знов кладе трубку додолу слухалкою. Так
триває ще п’ять хвилин.
Картошкін.
… так или иначе, исход нынешних выборов
может предопределить стратегическое
направление нашего развития на много лет
вперед. Поэтому, как говорил классик,
Конфуций, кажется: «При всем богатстве
выбора – другой альтернативы нет».
Цигейко
(єхідно посміхаючись
в вуса).
Понял-понял…. «голосуй или проиграешь». Так
мы в перерыве первой игры забацаем шоу «все
за жратву», тьфу ты, «за Єдину
Україну»…
Картошкін.
Давай, шоумэн,
думай… а мне пора, китайцы уже на пороге.
Цигейко
чує у слухалці, як кладучи трубку,
Картошкін каже:
«Здравствуйте,
дорогой господин Сунь Хуй Вчай!»
Цигейко.
Вот вымогатели….. всее против меееня.
Застрелиться что-ли.
Дістає з сейфу
дідусевий парабелум. Підходить до вікна.
Крізь забризкані минулорічною штукатуркою
вікна бачить купку фанатів, скандуючих: “Цигейко,
гоу хоум!” та “Вееерим в камаааанду!”.
Лагідно дивиться на пістолет.
Цигейко.
А хуй вам! Не дождетесь! Я щас Жмоткису
позвоню.
Дія
третя.
Ранній
лютневий вечір. Сонце останніми промінцями
світить у вікно кабінету Цигейка, від чого
тому стає ще гірше.
Цигейко
(звертаючись до Портрету Кучума).
Эх,
пан атаман… Нет счастья в жизни. Спонсоры -
сплошь одни жлобы, власти вообще слушать
ничего не хотят, только реклама одна по
телевидению. Один Жмоткис мне надежда и
опора, но он же небезграничен… Итак уже
сколько лет он меня понимает, входит в
положение… Он мне уже пообещал, что взамен
за это все наши домашние игры во втором
круге будет судить Абросимов. О горе мне!!!!!
Його
плач раптово перериває мент на вахті,
лязгаючи затвором свого АК-74.
Цигейко дивиться в вікно. На фоні закату
йому мерекаються порожні півторалітрові
баклажки, які стаями пролітають зверху
додолу. Ці баклажки йому маряться майже
кожної неділі після славнозвісних матчів
зі «Сталлю» та «Динамо».
Від
розпачу Цигейко вмикає телевізора. По
телеканалу “Калекс” у цей час виступає
Ляпок.
Ляпок
(з телевізора, дивлячись прямо в очі
Цигейку). Мы
взяли курс на реконструкцию в городе всего,
что можно реконструировать, и пересадку
всех и всего, кого только можно
попересаживать. В этом смысле у нас уже есть
положительный опыт пересадки деревьев на
проспекте, думаю, что это только наш первый
шаг. В очередной раз со всей
ответственностью могу сказать, что
реконструкция стадиона начнется на этой
неделе. Мы будем строить новый
суперсовременный стадион, которому нет
равных на Украине. Наверняка все видели
картинки по телевизору. Вот такой у нас
будет стадион!!! Первый этап работ по
демонтажу деревянных лавок и разборке
земляных насыпов за тремя трибунами
планируется закончить до 31 марта. Думаю, что
это символический знак, случайное
совпадение, которое поможет нашим
горожанам, любящим спорт, и в частности
футбол, сделать правильный выбор, который в
свою очередь поможет этим горожанам
дождаться таки момента начала
строительства.
Цигейко
(вимикаючи телевізора, та викидаючи
пульта у відчинену форточку). Если нету
ничего – «Калекс» лучше, чем ништо. Надо
послать кого-нибудь на этот «Калекс», чтобы
взяли запись этого интервью – и дать
посмотреть его Жмоткису.
Цигейко спускається на вулицю, залазить в джипа, встромлює ключа у замок зажигання, спрацьовує магнітола, з якої чується голос Єгора Лєтова: “Дааавайте вместе кооооончим, нам пора кончааать!...”
Далі буде....
Обов'язково -:)
